Категорії Економ Аналіз

Предыдущая15161718192021222324252627282930Следующая

Еа – науковий спосіб пізнання ек явища та процесів шляхом поділу їх на складові частини і вивчення у розмаїтті взаємозв’язків і взаємозалежностей.

Предметом економічного аналізу є методологія та організація формування, накопичення, обробка, документування, зберігання і передача аналітичної інформації.

Об'єктомекономічного аналізу є економічні явища, факти і процеси, що відбуваються на різних організаційних рівнях економіки.

Суб’єкт – той, хто аналізує.

Фактори – рушійні сили, причини будь-якого процесу або явища.

Резерви – це можливості кращого використання мат-технічних і трудових ресурсів через удосконалення техніки, технології, організації виробництва, праці та управління.

Системність – розгляд досліджуваного об'єкта як складної системи окремих, взаємопов'язаних між собою та зовнішнім середовищем елементів.

Комплексність– дослідження усіх аспектів діяльності підприємства та всебічне вивчення причинно-наслідкових залежностей.

Об'єктивність, точність економічного аналізу, що забезпечується використанням достовірної інформації й точними аналітичними розрахунками.

Єдність інформації – однаковість даних про одне й те ж явище, що надходять із різних джерел.

Достатність(Sufficiency) в аналізі – критерій кількості аналітичних показників, розрахунків, висновків.

Регламентація,якапередбачає розробку обов'язкового мінімуму таблиць і вихідних форм аналізу для кожного виконавця.

Оперативність економічного аналізу–уміння швидко і вчасно проводити аналіз у таких обсягах і тоді, коли виникає потреба в обґрунтуванні та впровадженні управлінських рішень.

Планомірність, систематичність економічного аналізу – цепланування аналітичної роботи із чітким розподілом обов'язків між виконавцями.

Ефективність економічного аналізу–перевищення вигод від отриманої аналітичної інформації над витратами, пов'язаними з проведенням економічного аналізу.

Метод економічного аналізу – це сукупність прийомів практичного дослідження господарських процесів, обробки даних плану, бюджету, кошторисів, бухгалтерського обліку, звітності та інших джерел інформації. Поняття методу економічного аналізу пов'язано з такими поняттями, як:

Методологія або методологічні вимоги до аналізу – це принципи і правила планування та проведення аналітичної роботи; обґрунтованість аналітичних оцінок; доцільність вибору методики і техніки аналізу; повне інформування клієнта;

Методика економічного аналізу – це сукупність конкретних прийомів, способів і засобів, що застосовуються у процесі проведення економічного аналізу в заздалегідь визначеній послідовності для досягнення поставленої мети.



Нормативно-правова документація–це закони держави, підзаконні акти, укази президента, постанови уряду і місцевих органів влади, накази вищих органів управління, акти ревізій і перевірок, рішення арбітражу і судових органів, рекламації, накази і розпорядження керівництва підприємства.

Планова документація містить плани організаційно-господарського та соціально-економічного розвитку підприємства, бізнес-плани, плани-графіки виконання окремих робіт, нормативні документи, технологічні карти, норми виробітку, тарифні ставки, розцінки, положення про нарахування та видачу зарплати, розпорядження тощо.

Договірна документація включає господарські договори і додатки до них, угоди, державні замовлення та контракти тощо.

Облікова документація – це форми бухгалтерського, управлінського та статистичного обліку, первинні документи.

Звітна документація відображає результати виконання планових завдань на певну дату.

Позаоблікова документація складається із рішень загальних зборів колективу, ради трудового колективу підприємства, матеріалів дослідження передового досвіду, отриманих із різних джерел інформації, технічної та технологічної документації, матеріалів спеціальних обстежень стану виробництва на окремих робочих місцях, усної інформації, отриманої під час різних зустрічей на ділову тему.

Внутрішня інформація містить дані статистичного, бухгалтерського, управлінського обліку та звітності, планові та нормативні дані, розроблені на підприємстві тощо.

Зовнішня інформація надходить на підприємство із зовнішніх джерел – це нормативно- та господарсько-правові документи, дані статистичних збірників, періодичних і спеціальних видань, конференцій, круглих столів, інших ділових зустрічей тощо.

Аналітичність інформації передбачає надходження інформації в такому вигляді, який полегшує аналіз господарської діяльності підприємства, дозволяє всебічно дослідити причинно-наслідкові зв'язки, що виникають у процесі такої діяльності.

Під об'єктивністю інформації розуміють достовірність відображення у ній реальних економічних явищ, фактів і процесів. Результати аналізу, що базуються на недостовірній інформації, утрачають сенс.

Єдність інформації означає, що дані про одне й те ж явище, що надходять із різних джерел, мають бути однаковими. Для уникнення дублювання кожне економічне явище має фіксуватися лише один раз, а інформація про нього використовуватися для різних потреб (обліку, аналізу, планування тощо).

Оперативність інформації передбачає її своєчасне надходження до аналітика, що досягається застосуванням найновіших засобів зв'язку, обробкою її за допомогою комп'ютерних технологій тощо.

Раціональність інформаціїпередбачаєзнаходження оптимального співвідношення між повнотою інформаційного опису процесів, що відбуваються на підприємстві, і витратами на збирання, зберігання та використання цих даних

Традиційні способи – це способи, притаманні не лише економічному аналізу, а такі, що широко застосовуються для вивчення та обробки інформації в будь-яких дослідженнях. До них належать використання абсолютних і відносних величин, порівняння, статистичні методи, графічний, табличний тощо.

Прийоми факторного аналізу поділяються на способи детермінованого факторного аналізу (балансовий або сальдовий метод, елімінування, прийом пайової участі, пропорційного ділення, деталізації та узагальнення, логарифмічний, інтегральний та ін.), способи стохастичного факторного аналізу (кореляційно-регресійний аналіз, дисперсійний, компонентний, багатомірний факторний аналіз, кластерний тощо) та способи оптимізації показників (економіко-математичні методи).

Аналіз тих або інших показників, економічних явищ, процесів, фактів, ситуацій починається з використання абсолютних і відносних величин.

Для отримання узагальнених характеристик економічних явищ, визначення результатів господарської діяльності в часі або просторі застосовують середні величини. Вони дають можливість порівняти ознаки, що вивчаються на різних сукупностях, охарактеризувати зміну варіюючого у часі показника. За способами обчислення відрізняють середню арифметичну просту та зважену, середню хронологічну, середню геометричну та середню гармонійну.

Рядами динаміки (часовими рядами)називається ряд чисел, що характеризують зміну величин у часі. Аналіз їх дозволяє виявити закономірності зміни процесу або явища та зробити висновки щодо тенденцій розвитку.

Для урахування "старіння" показників у часі використовується метод експоненційного згладжування. Найбільш об'єктивну оцінку тенденції часового ряду дає аналітичне згладжування часових рядів за допомогою рівнянь трендів.

Однимзнайважливішихта найпоширеніших прийомів аналізує порівняння – загальнонауковий метод пізнання, у процесі якого досліджуване явище зіставляється з уже відомими, вивченими раніше, для виявлення загальних рис або відмінностей між ними.

Вибір бази порівняння визначається метою аналізу.

Горизонтальний порівняльний аналіз застосовується для визначення абсолютних ( х) і відносних ( Іх) відхилень фактичного рівня досліджуваних показників від базового, які розраховуються за формулами:

х = х1 – х0, Іх = 100%

Іх = 100% - 100% = 100%

де х1, х0 – відповідно фактичний та базовий рівні досліджуваного показника; Іх, Іх – відповідно (у відсотках) рівень фактичного значення показника відносно базового та відхилення фактичного значення досліджуваного показника від базового.

Вертикальний порівняльний аналіз дозволяє дослідити структуру економічних явищ і процесів шляхом розрахунку питомої ваги частин в єдиному цілому, співвідношення частин цілого між собою, а також впливу факторів на рівень результативних показників, порівнюючи їхню величину до та після зміни відповідного фактора.

Трендовий аналізвикористовується при дослідженні рядів динаміки і дозволяє визначити тенденцію зміни показників за декілька років.

При аналізі сукупності економічних явищ з однаковими ознаками використовується прийом групування, який полягає в поділі сукупності об'єктів на якісно однорідні групи за певними ознаками і дозволяє виявити взаємозв'язок між окремими економічними явищами з метою вивчення структури, складу та динаміки розвитку, визначення середніх величин та їхнього змісту. Групування бувають типологічні, структурні та аналітичні.

Типологічні групуваннявикористовують для аналізу діяльності однорідних підприємств або видів виробництва, структурні– при групуванні якісно однорідних економічних явищ за ознакою схожості їхньої економічної природи, аналітичні – для розкриття суті середніх величин, виявлення взаємозв'язків, взаємозалежностей та взаємодії економічних явищ.

При проведенні аналізу широко використовується табличний спосіб відображення аналітичних даних, що є формою раціонального викладення інформації, будучи виразніше та наочніше словесного тексту. Матеріал таблиці дозволяє системно подати аналітичні дані, за допомогою яких можна простежити зв'язок між досліджуваними показниками, компактне та більш логічне і послідовне розміщення яких порівняно із текстовим викладом прискорює досягнення пізнавального ефекту.

Графічний спосіб відображення аналітичних даних полягає в наочному зображенні показників, чисел за допомогою геометричних знаків, рисунків та інших графічних засобів і має як ілюстративне, так і аналітичне значення, дозволяючи вивчити структуру, динаміку явищ, взаємозв'язки між показниками, проаналізувати та узагальнити інформацію. Завдяки графікам аналітичний матеріал стає більш зрозумілим і легким для сприйняття.

Важливою складовою дослідження економічних явищ і процесів є факторний аналіз – вивчення впливу окремих чинників (факторів) на результативний показник. Для здійснення такого аналізу передусім слід побудувати факторну модель – математичну формулу, що описує зв'язок результативного показника і факторів, вплив яких потрібно дослідити.

Детерміновані факторні моделі бувають чотирьох видів.

Факторна система– це сукупність факторних та результативних показників, пов’язаних одним причинно-наслідковим зв’язком, а мат формула – модель факторної ситеми.

В адитивних моделях досліджуваний показник зображується, як сума факторів, наприклад, витрати на виробництво як сума витрат за економічними елементами або калькуляційними статтями.

У мультиплікативних моделях результативний показник виражається через добуток факторів, наприклад, витрати на виробництво як добуток кількості виготовленої продукції на собівартість одиниці продукції.

Кратні моделі будуються, якщо результативний показник є часткою від ділення одного фактора на інший, наприклад, рентабельність активів є відношенням прибутку до середньорічної вартості активів.

Змішані моделі є комбінацією попередніх видів моделей, наприклад, якщо подати вартість активів у вигляді суми необоротгих та оборотних активів, рентабельність активів описуватиметься змішаною моделлю.

Деталізація – це один з осн прийомів ек явища , що передбачає послідовний поділ ек явища та процесів на їх складові частини, що дозволяє всебічно дослідити зміст ек явища.

Найпоширенішими методами детермінованого факторного аналізу є методи елімінування (усунення, виключення), які ґрунтуються на припущенні, що всі фактори змінюються незалежно один від іншого, тому вплив кожного фактора вивчається окремо, зафіксувавши інші фактори на певному рівні. У цих методах послідовно вивчається вплив кожного фактора, причому вже досліджені фактори фіксуються на фактичному рівні, а інші залишаються на базовому. Зважаючи на це, слід дотримуватися визначеної послідовності зміни факторів, тому у факторній моделі спочатку записуються кількісні фактори (від більш загальних до часткових), потім структурні й, нарешті, якісні. Зміна послідовності розгляду факторів приводить до зміни результатів.

Метод елімінування може бути представлений у варіантах: ланцюгових підстановок, абсолютних та відносних різниць, індексного методу.

Прийом ланцюгових підстановок є універсальним і застосовується в усіх видах факторних моделей. Він полягає в послідовній заміні базового значення фактора його фактичною величиною, решта показників вважається незмінною. Така заміна зветься підстановкою, для кожної з них виконують усі дії, передбачені розрахунковою формулою. Так, для мультиплікативної моделі S = x y z отримуємо підстановки: .

Ступінь впливу певного фактора виявляється послідовним відніманням від кожного результату попереднього: .

Метод абсолютних різниць застосовується у мультиплікативних та змішаних моделях типу у = а (b – с) та у = (а – b) с.

Наприклад, для мультиплікативної моделі S = x y z вплив зміни факторів на результативний показник визначається таким чином:

,

де ∆х = хф – хб; ∆у = уф – уб; ∆z = zф – zб.

Для моделей типу формули розрахунку впливу факторів мають такий вигляд: ,

а для моделей типу Y = (а – b) с – такий: .

Метод відносних різниць застосовується лише в мультиплікативних моделях, якщо вихідні дані надаються у відносних величинах.

Наприклад, якщо маємо мультиплікативну модель у = а × b × с, то
.

Аналогічно розраховують ∆b% і ∆с%. Вплив факторів розраховується таким чином:
; ; .

Тобто, вплив першого фактора визначається множенням базової величини результативного показника на відносний приріст першого фактора у відсотках і діленням на 100; усіх наступних – множенням суми базової величини результативного показника та зміни його за рахунок впливу попередніх факторів на приріст даного фактора у відсотках і діленням на 100.

Індексний метод ґрунтується на використанні індексів і застосовується для змішаних моделей типу ,де q, p – відповідно кількість та ціна продукції

В абсолютному вираженні відхилення від плану становить (індекс 0 означає планові дані, а індекс 1 – фактичні): .

Слід зазначити, що при визначенні впливу факторів на результативний показник якісні (інтенсивні) фактори, які входять до розрахункової формули, фіксуються на рівні базового періоду, а кількісні – на рівні звітного.

Вплив зміни фізичного обсягу виробництва на результативний показник розраховується як , а вплив зміни цін на показник розраховується, як .

Функціонально-вартісний аналіз – один з методів евристичного аналізу – вибір оптимального варіанту, що повн. Вик досліджуваним об’єктом своїх осн функцій при мін витратах.

Мета – досягнення опт співвідношення спож властивостей на реалізацію

Об’єкт фва – будь-яка сфера людської діяльності , яка супроводжується витратами, які можна кількісно оцінити.

Зовнішні функ – загально – об’єктні, що вик об’єктом з зовнішнього середовища.

Внутрішні – дії та взаємозв’язки всередині об’єкта.

Головна – це зовнішня, що відображає завдання та мету створення об’єкта життєздатн. Протягом тривалого часу.

Другорядна – побічні цілі створення об’єкта

Основна- внутрішня, що полягає у створенні необідних умов для здійсненя зовн. Функції.

Допоміжна – сприяє реалізації осн : з’єднувальні, ізолюючі, фіксуючі тд

Номінальні – передбачувані

Робочі – реалізують свої властивості в процесі експлуатації(естетичні функції)

Принцип езейнхауера – А: головні, основні, корисні. В: допоміжні, корисні, другорядні, С: другорядні, допоміжні, некорисні.

Етапи фва:Підготовчий, Аналітичний, Творчий, Контрольний.

Функціональнамодель – ієрархічна структура або математичне представлення складу і взаємозв’язків функцій об’єкту.

Структурнамодель – умовне зображення об’єкта, що відображає склад та підпорядкованість його елементам.

Функціонально-структурна – матриця або графік, який отримаємо шляхом поєднання двох методів.


6898138092293976.html
6898207379409108.html
    PR.RU™