Визначення економічних наслідків травматизму (професійного захворювання) на Державній інспекції сільського господарства в Київській області

Виробничий травматизм та профзахворювання спричиняють не тільки моральні, соціальні, а й значні економічні збитки. Тому визначення економічних наслідків непрацездатності є важливим і актуальним на рівні як держави, так і виробництва.

Ступінь втрати працездатності визначається медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) у відсотках до професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров’я.

Розмір відшкодування встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності і середньомісячного заробітку, який мала особа до ушкодження здоров’я. Власник має повністю відшкодувати втрачений потерпілим заробіток у розмірі, що відповідає встановленому МСЕК відсотку втрати професійної працездатності потерпілого.

Розмір одноразової допомоги потерпілому визначається колективним договором (угодою, трудовим договором). У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги його сім’ї повинен бути не менше п’ятирічного заробітку потерпілого і, крім того, не менше однорічного заробітку потерпілого на кожного утриманця.

Усі економічні наслідки непрацездатності поділяються на дві групи: загальнодержавні витрати і збори K; втрати і збитки виробничих підприємств.

Втрати, які несе суспільство, включають:

- втрати профспілкових організацій на надання допомоги та оплату путівок у розмірі затрат по соціальному страхуванню;

- суму виплат державного страхового товариства особам у порядку індивідуального страхування;

- суму додаткових асигнувань вищих організацій на вжиття заходів щодо усунення наслідків масових нещасних випадків;

- суму збитків суспільства у вигляді податків з неоподаткованої частини доходів потерпілих, з виплат за лікарняними листами (лише в державних підприємствах);

- суму потенційних збитків, заподіяних суспільству у зв’язку з виходом робітника на пенсію по інвалідності за розрахунковий період.

Більш спрощена методика врахування матеріальних втрат унаслідок травматизму і захворювань дається А. Н. Гржегоржевським.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 450-р "Про нову гігієнічну класифікацію праці та показники, за якими надаються пільги і компенсації працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими та важкими умовами праці" впроваджена нова гігієнічна класифікація праці.

За цією класифікацією умови праці на Державної інспекції сільського господарства в Київській області належать до ІІ класу — допустимі умови — характеризуються такими рівнями факторів виробничого і трудового процесу, які не перевищують установлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни й не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.



Згідно із санітарними нормами всі промислові об’єкти залежно від ступеня шкідливості і небезпечності для населення поділяються на п’ять класів. Для кожного з них установлена санітарна зона, мінімальна допустима відстань між промисловим об’єктом, жилими спорудами, культурно-профілактичними закладами.

Так Державної інспекції сільського господарства в Київській області належить до V класу. Таким чином, санітарна зона для нього становить 50м.

Аналіз небезпечних і шкідливих факторів подано нижче.

На підприємстві обладнання робочих місць та умови праці на них відповідають вимогам таких нормативних документів:

- показники мікроклімату (температура, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря, теплове випромінювання) в робочій зоні — Державним санітарним нормам ДСН 3.3.6 042-99;

- концентрація пилоподібних шкідливих речовин у повітрі робочої зони не перевищує гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, що містяться у переліку "Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны" № 4617-88, доповненнях № 1-7 до нього, а також ГДК, затверджених Головним державним санітарним лікарем України після 1 січня 1997 р.;

- рівні виробничого шуму не перевищують допустимих значень Державних санітарних норм ДСН 3.3.6 037-99;

- параметри виробничого освітлення (коефіцієнт природної освітленості, освітленість робочої поверхні, показники осліпленості) відповідають вимогам СНиП-4-79).

В Державної інспекції сільського господарства в Київській області на самопочуття, стан здоров’я працівників впливає мікроклімат виробничих приміщень, який визначається дією на організм людини температури та вологості повітря. Технологічний процес виробництва меблів передбачає суворий контроль за вологістю повітря в робочій зоні, оптимальний показник становить 70-75 % при температурі 30 0С. Для вимірювання параметрів мікроклімату використовуються різні прилади: ртутні термометри (для вимірювання температури) та психрометри (для визначення відносної вологості повітря).



Дрібні частки твердих речовин, зважуваних у повітрі, прийнято називати пилом. Наявність пороху в повітрі робочих приміщень зумовлена характером та організацією технологічного процесу на Державної інспекції сільського господарства в Київській області. Промисловий пил на Державної інспекції сільського господарства в Київській області відноситься до нейтрального (нетоксичний для людини). За походженням він є органічним, за способом утворення дезінтеграційним (утворюється в результаті різання, шліфування). Побічна дія пилу на людину полягає в тому, що при підвищеній запиленості повітря знижується освітленість. Запиленість повітря шкідлива також для обладнання, яке швидко спрацьовується і виходить із ладу.

Виробничий шум — це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що виникають у повітряному середовищі і безпосередньо впливають на працездатність. Джерелами шуму на Державної інспекції сільського господарства в Київській області є: електричні інструменти та верстати. З шумом пов’язані деякі технологічні процеси — розрізання та шліфовка.
Тривалий шум впливає не лише на слух. Він робить людину нервовою, погіршує її самопочуття, знижує працездатність та швидкість руху, сповільнює розумовий процес. Усе це може спричинити аварію на виробництві. На Державної інспекції сільського господарства в Київській області дотримуються рекомендованих діапазонів шуму для робітників цехів, гаражів, магазинів у межах 56—70 дБ.

На підприємстві розрізняють такі системи штучного освітлення: загальне, місцеве та комбіноване. Система загального освітлення призначена для освітлення всього приміщення. Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь, на Державної інспекції сільського господарства в Київській області воно стаціонарне. Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого. Його передбачають для робіт І—VIII розрядів точності за зоровими параметрами, та коли необхідно створити концентроване освітлення без утворення різких тіней. Головними джерелами світла для промислового освітлення на підприємстві є лампи розжарювання.

Державної інспекції сільського господарства в Київській області звітує по стану і умовам праці за минулий календарний рік (на 31 січня наступного року) за двома формами звітності:

1) форма №1-ПВ "Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах за 2012рік". Ця форма містить тільки два розділи: "Стан умов праці" та "Пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах". Форма заповнюється один раз на два роки. З огляду на те, що на Державної інспекції сільського господарства в Київській області умови праці, охарактеризовані в попередньому пункті, відповідають санітарно-гігієнічним нормам (за результатами атестації робочих місць за умовами праці), гранично допустимі рівні концентрації шкідливих факторів виробничого середовища не перевищені аналіз за формою № 1-ПВ не проводимо.

2) форма № 7-ТНВ "Звіт про травматизм на виробництві у 2012році". Форма містить п'ять розділів: "Чисельність працюючих", "Потерпілі та нещасні випадки на виробництві"; "Окремі матеріальні наслідки нещасних випадків на виробництві"; "Розподіл кількості потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, за основними видами подій, що призвели до нещасних випадків"; "Розподіл кількості потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, за основними причинами нещасних випадків". Форма заповнюється один раз на рік.

За даними таблиці 4.1 можна зробити висновок про існуючий стан охорони праці на підприємстві. Кількість потерпілих з утратою працездатності на 1 робочий день і більше зросла в 2014 році на 2 та 3 особи в порівнянні з 2012 та 2013 роками відповідно, водночас слід відзначити зростання загальної чисельності працівників підприємства на 4 особи за вказані періоди, що в сукупності підтверджує зниження питомої ваги потерпілих у загальній структурі працюючих Державної інспекції сільського господарства в Київській області. Кількість потерпілих з утратою працездатності на 1 робочий день і більше та кількість нещасних випадків за 2012-2014 роки збігається, що говорить про відсутність групових нещасних випадків на підприємстві.

Таким чином, в Державної інспекції сільського господарства в Київській області слід передбачити такі заходи з охорони праці:

І. Щодо зниження негативного впливу мікроклімату:

- механізації виробничих процесів;

- раціонального розміщення устаткування;

- раціоналізації режимів праці й відпочинку, перерви.

ІІ. Щодо боротьби з пилом:

- раціоналізація технологічних процесів заходів;

- зволоження переробних матеріалів;

- підтримання чистоти приміщень та устаткування;

- застосування індивідуальних засобів захисту.

ІІІ. Щодо боротьби з шумом (зниження його в джерелі створення):

- використання змащувальних матеріалів (разом з безшумною роботою зменшує зношення деталей, підвищує їх довговічність);

- організаційно-технічні заходи (своєчасний ремонт, догляд та відповідне зберігання ручного механізованого інструмента) мають профілактичне значення;

- чергування періодів роботи і відпочинку (профілактичний засіб попередження стомлення при дії шуму).

IV. Щодо запобігання появи нещасних випадків продовжувати превентивні заходи:

- консультації з питань охорони праці;

- роз’яснення щодо правил експлуатації нового та вже використовуваного обладнання;

- проведення періодичних перевірок знань працівників.

Для поліпшення стану охорони праці на Державної інспекції сільського господарства в Київській області та уникнення аварій і нещасних випадків на виробництві слід окрім перелічених заходів з охорони праці дотримуватись вимог внутрішніх організаційних документів підприємства.

Таким чином, збереження здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності залежить від параметрів робочої зони: рівня освітлення, вентиляції, параметрів мікроклімату, ергономічних вимог до робочого місця. Державної інспекції сільського господарства в Київській області дотримуються встановлених вимог щодо параметрів робочої зони.

6893234677495357.html
6893294021444498.html
    PR.RU™